Причини поганої поведінки

Причини «поганої поведінки».

«Погана поведінка» - це термін, який говорить про поведінку дитини, яку дорослі вважають неправильною або потенційно шкідливою для дитини. Існує безліч причин чому діти повдять себе таким чином. Причини залежать від віку дитини і від рівня її розвитку так само, як і від ситуаціі.

Фактори дитини

• Діти за своєю природою імпульсивні. Для того, щоб розвинути внутрішній самоконтроль необхідно багато років формування поведінки. Діти та підлітки часто поводять себе так, як їм здається правильно та добре на даний момент, не розглядаючи наслідків. Їм важко контролювати себе в ситуаціях з високим рівнем стресу чи хвилювання.
• В дитинстві та в підлітковому віці діти проходять через декілька стадій розвитку, які включають в себе період проб, самоствердження, прагнення до незалежності. Наприклад, у віці двох років діти стають дуже впертими та відмовляються виконувати прохання, слова «я хочу», «ні»- це улюблені слова дворічної дитини. В підлітковому віці так само діти постійно кидають виклик авторитету і це є частиною процесу розвитку їх особистості. та набуття незалежності.
• Іноді діти поводять себе погано просто тому, що це весело, приємно, їм це сходить з рук, і тому, що найчастіше вони отримують миттєве задоволення й нагороду.
• Діти поводять себе погано для того, щоб виразити напругу, яка виникла через почуття гніву, страху чи болю. Діти не можуть виразити свої почуття вербально, тому дуже часто вони виражають їх через поведінку.
• Іноді на поведінку дітей впливають їх друзі - «Всі діти це робили». Особливо підлітки часто втягуються в різні ситуації, щоб бути прийнятими однолітками.
• Деяким дітям, з порушенням розвитку, наприклад дітям з дефіцитом уваги не вистачає здібності контролювати деякі види поведінки. Їх постійний рух, нездатність сидіти спокійно, відстороненість, нездатність виконати задачу, часто є біохімічним фактором, над яким у них практично немає контролю.

Фактори батьків

• У батьків можуть бути нереалістичні очікування від рівня розвитку дитини. Тому та поведінка , яка є нормальною і здоровою для дитини такого віку сприймається як погана поведінка.(Наприклад, батьки можуть вважати, що вперте бажання дворічної дитини бути самостійною- це прорахована стратегія, щоб кинути виклик авторитету батьків)
• Іноді цікавість дітей, високий рівень енергії чи інша поведінка може відволікати, бути незручною, і таким чином проблематичною для батьків та опікунів. Попередження батьків можуть звучати так: «сиди спокійно, не чіпай це, не дражни брата, не чіпай мене зараз». Поведінка дитини може визначатися як погана просто тому, що вона є проблемою для батьків або членів сім'ї.
• Реакція батьків на потреби та поведінку дитини могла бути різною в подібних ситуаціях. Дитина могла так і не зрозуміти яка поведінка викликає позитивну реакцію.
• Можливо, батьки ніколи не вчили дитину правильно поводитись. Можливо, батьки не були хорошим прикладом для дитини і могли карати дитину за те, що робили самі.(Наприклад б'ють дитину за те, що вона вдарила сестру, карають дитину за те, що вона говорить матерні слова, хоча самі їх використовують)

Фактори прийомних батьків та навколишнього середовища.

• Іноді діти поводять себе неправильно, тому що вони не розуміють правил поведінки в даній ситуації, або коли правила змінюються в різних ситуаціях чи оточенні. Можливо вони навчились поводити себе певним чином, а коли середовище змінюється вони не знають як змінити свою поведінку, щоб пристосуватися до нової ситуації. До того ж, коли в сім'і з'являється дитина з іншої культури, прийомні батьки можуть сприймати різницю між культурами як погану поведінку. Те, що було прийнятним і навіть нагороджувалось в сім'ї дитини може бути неприйнятним в сім'ї прийомних батьків. Дитина може не розуміти, чому правила змінились.
• Прийомні батьки можуть не розуміти історію дитини, її минулого, не знати рівень її розвитку, а також її потреби. Вони можуть думати, що дитина і так повинна знати речі, які очевидні для них і для дітей, які виросли в їх сім'ї. Прийомні батьки можуть мати нереалістичні очікування від дитини, стосовно рівня її розвитку та минулого досвіду.
• Прийомні батьки можуть вважати, що правильна дисципліна виправить поведінку. Прийомні батьки можуть не розуміти , що для того щоб дисципліна була ефективною вона повинна включати добре сплановані серії втручань на протязі тривалого періоду часу. Вони можуть втратити терпіння, відчути розчарування і їх розчарування може загострити погану поведінку дитини.

Діти, які знаходяться під опікою та в прийомних сім'ях  преживають складні та руйнівні почуття. Вони розвиваються у відповідь на травмуючий минулий досвід, такий як насилля, знехтування, розділення. Цей досвід часто супроводжують стрес та втрати. Ці проблемні почуття можуть стати причиною проблемної поведінки дитини. 

Почуття, які пов'язані зі знехтуванням, насиллям та розділенням.

• Самотність, ізоляція
• Страх, хронічна тривога
• Невпевненість в тому, що потреби будуть задоволені, недовіра до дорослих
• Впевненість в тому, що світ небезпечний.
• Депресія
• Нездатність довіритись комусь або чомусь.
• Відчуття того, що потрібно самому стояти за себе.
• Відчуття того, що їх ігнорують
• Невпевненість у межах
• Недостатність самовпевненості
• Гнів
• Жорстокість
• Біль, відчуття того, що вони були небажаними, почуття того, що їх залишили
• Низька самооцінка
• Невпевненість в тому, що зовнішня система направить та захистить.

Як діти можуть поводити себе у відповідь на ці почуття

• Хникати, приставати
• Виражати гнів приступами, ламати речі
• Впадають у відчай через незначні труднощі
• Вимагають чогось від інших
• Штовхаються, беруть чужі речі
• Роблять щось, щоб привернути увагу
• Не можуть контролювати свої імпульси та емоції
• Уникають незручних ситуацій
• Тривога переростає в маніакальну та безконтрольну поведінку
• Віддаляються, не можуть працювати з іншими
• Неуважні, легко відволікаються
• Обережні з опануванням нового
• Поведінка невідповідна віку

Прийомні батьки мають розуміти, що дуже часто неправильна поведінка це вираження емоційного відчаю і вона відображає приховані потреби дитини. Якщо прийомні батьки зможуть правильно визначити почуття і потреби, які були причиною негативної поведінки, їх втручання може бути направлене на те, щоб задовольнити емоційну потребу і сприяти здоровому розвитку, в цей самий час, допомагаючи дитині  справитися з своєю поведінкою.

Прийомні батьки можуть спричинити більше шкоди ніж користі, якщо вони будуть лише контролювати поведінку дитини. Важливо намагатися зрозуміти що ховається за поведінкою, які потреби дитина намагається задовольнити, виявити рівень розвитку дитини і її здібності та яке значення має поведінка для дитини. Якщо прийомним батькам це вдасться, вони зможуть навчити дитину іншим, менш небезпечним і більш правильним  способам вираження своїх емоцій. Це не тільки допоможе зменшити прояви неправильної поведінки, Але й допоможе замінити її поведінкою, яка є прийнятною та бажаною, а також сприяє розвитку дитини.